День безпечного Інтернету
За ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe Захід запроваджено День безпечного Інтернету ( Safer Internet Day), який з 2004 року відзначається у вівторок другого тижня лютого.
День безпечного Інтернету має на меті досягнення об'єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості для популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.
Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються:
Шляхи безпечного використання Інтернету молоддю,
питання інтернет-етики,
загрози протизаконного контенту.
ЩО ДИТИНІ ТРЕБА ЗНАТИ І РОБИТИ
• Ніколи не надавати персональну інформацію, відео, фото людям, яких добре не знаєш, і з ким не знайомий особисто.
• Не додавати до списку друзів нікого, з ким не знайомий у реальному житті.
• Нікому не давати своїх паролів. Переконатися, що дитячий профіль “приватний”/ “лише для друзів”, аби персональна інформація була в безпеці.
• Ніколи не відкривати е-mail листи та повідомлення від незнайомців. Там можуть міститися віруси, що зашкодять комп’ютеру.
• Ніколи не погоджуватися на зустрічі з незнайомцями.
• Негайно розказати батькам чи іншим дорослим, яким дитина довіряє, якщо в Інтернеті трапиться будь-яка неприємна, незрозуміла чи некомфортна ситуація.
Казка про золоті правила безпечного Інтернету
ПОРАДИ БАТЬКАМ
• Розмістити комп’ютер у спільній кімнаті, де ви зможете спостерігати за дитячою активністю в Інтернеті. Це також стосується використання лептопів, планшетів та мобільних пристроїв.
• Не варто давати молодшим школярам особисті мобільні пристрої з доступом до Інтернету.
• Використовувати безпечні налаштування та функції батьківського контролю аби уникнути дитячого доступу до неадекватного контенту.
• Почати з обмеженого доступу до Інтернету (чим молодша дитина, тим строгіші обмеження), а згодом встановлювати певні правила, які дитина виконуватиме, здобуваючи вашу довіру.
• Пояснити дитині об’єктивні причини і потребу в правилах та інструкціях, які ви пропонуєте.
• Залишатися доступними, “відкритими до питань” батьками, а “проблемні” ситуації, коли дитина вам довірилась, використовувати, як додаткові навчальні моменти.